Міжнародні зв’язки

 

Міжнародний центральний депозитарій Clearstream

Асоціація центральних депозитаріїв Євразії

Асоціація європейських центральних депозитаріїв цінних паперів

Головна Новини Найважливіші новини Висновки круглого столу «Публічність Акціонерних Товариств: новий зміст, нові перспективи» (обговорення законопроекту №5592-д), що відбувся 6 листопада 2017 року в інформаційному агентстві Укрінформ
Висновки круглого столу «Публічність Акціонерних Товариств: новий зміст, нові перспективи» (обговорення законопроекту №5592-д), що відбувся 6 листопада 2017 року в інформаційному агентстві Укрінформ Друк
Середа, 08 листопада 2017, 09:33

 

Новий правовий режим для акціонерних товариств суттєво змінить архітектуру фондового ринку та сприятиме залученню капіталу в українську економіку – експерти

Лише зміна парадигми у питанні публічності акціонерних товариств від визначення по формі до визначення по суті та орієнтація на відкритість, дозволять українським компаніям залучати дешевий ресурс у формі акціонерного капіталу. До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи» (обговорення законопроекту №5592-д), що відбувся 6 листопада 2017 року в інформаційному агентстві «Укрінформ». Організатором заходу виступила НКЦПФР за підтримки проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Учасники круглого столу дійшли висновку, що діюча концепція розподілу акціонерних товариств на публічні та приватні нав’язана приватизаційними процесами, вже давно застаріла. «Лише після того як, за наслідками приватизації, відбулась консолідація пакетів акцій товариств, всі зрозуміли, що компанії стали публічними не тому, що прагнули відкрито залучати капітал через фондовий ринок, а випадково. В результаті ми отримали тисячі відкритих акціонерних товариств, з яких одиниці були реальними публічними компаніями, і які розглядали публічність як засіб залучення капіталу», - зауважив на початку дискусії народний депутат України Павло Різаненко.

Роками розподіл на публічні та приватні товариства здійснювався за формальними ознаками, при зміні яких бізнес змушений був змінювати організаційну форму. Проте з 1 січня 2018 року такий застарілий підхід може бути замінений на інший, який використовується у світовій практиці – визначення компанії публічною по суті, а не за певними ознаками.

«З прийняттям закону, критерієм розподілу на публічні та приватні буде наявність чи відсутність публічної пропозиції цінних паперів, тобто IPO. Під час доопрацювання документу до другого читання ми намагалися зняти всі питання, щодо різних варіантів тлумачення цього поняття і нам це вдалося», - запевнив директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов.

За словами Оляни Гордієнко, директора з управління ЄБРР, яка виступала модератором дискусії, документ багатьма бачиться саме як передумова перезапуску вітчизняного фондового ринку. «Законопроектом чесно визнається проблема – існування в Україні великої кількості публічних компаній, які не є такими за своєю суттю. І ним же пропонується вихід – шанс почати все з початку, але за правилами, які діють на розвинених ринках», - зазначила вона.

Законопроект №5592-д передбачає автоматичний перехід всіх публічних акціонерних товариств, які не можуть або не зацікавлені виконувати високі вимоги до публічних компаній, на правовий режим існування приватних товариств без зміни типу товариства (у питаннях емісії цінних паперів, розкриття інформації, корпоративного управління). Це призведе до зменшення адміністративного тиску на бізнес, який не зацікавлений у надмірній відкритості, проте змушений був виконувати всі вимоги до публічних компаній, які закладені в чинному законодавстві.

«Україна повинна визначитися з новим правовим режимом публічних та приватних компаній. І це визначення повинно відбутися не тільки на рівні новел у законодавстві. Дуже важливо, що було чітке і належне правозастосування нових норм, які запровадить законопроект. Учасники ринку мають бути впевнені, що всі грають за однаковими правилами гри», - зауважила старший юрист Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко.

Компанії, які оберуть шлях відкритості через розміщення акцій серед широкого кола інвесторів, отримають необмежений доступ до дешевих фінансових ресурсів, впевнений Корпоративний Секретар MHP SE Анастасія Соботюк. «Що означає бути публічним? Це бути постійно відкритими перед тими, хто інвестує в компанію, в її акції або ж GDR. Чи приносить це певну вартість? Однозначно так. У вас з'являється доступ до великих грошей», - додала вона.

З перевагами публічності погоджується і її колега з агрохолдингу «Астарта» Микола Ковальський. «Публічність має свою ціну, особливо якщо ми говоримо про правила Європейського Союзу. Але воно того варте. Переваг від статусу публічності більше ніж недоліків. Маючи налагоджені процеси збору і підготовки інформації досить не складно розкривати інформацію не один раз на рік, а чотири рази. Чи є це дорого? Для великих компаній – ні», - переконує директор з маркетингу та комунікацій агрохолдингу «Астарта» Микола Ковальський.

Під час опрацювання документу для банків були закладені високі вимоги корпоративного управління, які не будуть скасовані при переході від публічних до приватних акціонерних товариств. Зокрема мова йде про обов’язок повного розкриття регулярної та особливої інформації, виплати дивідендів через депозитарну систему України, тощо. Разом з тим, законопроектом пропонується зняти обмеження для банків існувати лише у формі публічних акціонерних товариств, що безумовно полегшить життя багатьом банкам. Втім частина вимог до публічних компаній залишиться актуальними і до банків.

«Оскільки у банках присутній значний публічний інтерес, стандарти розкриття інформації та корпоративного управління мають лишатися на тому ж рівні, що і для публічної компанії», - зазначив директор Департаменту ліцензування Національного банку України Олександр Бевз. За його словами, «законопроект  гармонізує банківське та акціонерне законодавство, усуваючи певні суперечності між актами, а також є першим етапом суттєвого реформування регулювання корпоративного управління в банках».

«Завдяки наявним в тексті нормам щодо відкритості банків, ми дамо можливість відновити втрачену довіру до банків та до банківської системи в цілому, яку впродовж останніх років ми втратили. Механізми, які закладені в законопроекті, дозволять це зробити, якщо банки ним скористаються», - вважає народний депутат України Михайло Довбенко.

«Можна все що завгодно назвати публічними товариством, але якщо власники не бачать бізнес таким, не збираються збільшувати капітал через публічні пропозиції, не хочуть розкривати інформацію про свою діяльність, то наявність таких інструментів лише створює певні ризики для необізнаних інвесторів», - резюмував підбив підсумок обговорення народний депутат України Павло Різаненко.